Цар дикого лісу
Ти, навірно, зголоднів. Баба поклала на стіл страву. Гайник повечеряв. Після вечері баба тайникові каже: — Я тобі, сину, пораду дам. Як повернешся до свого краю, попроси від графа красного стола, красну скатертину, всілякої страви і всілякого напитку — паленок, вин, пива. Це все поклади на віз і повези до лісу на ту полянку, де ти зустрів Дикого чоловіка.
‘ Стіл поклади на траву, прикрий скатертю, яка сягне до самої землі. На стіл постав їсти й пити. Та не забудь взята з собою і міцного мотуза. Бо, коли Дикий чоловік наїсться, нап’ється й засне, тим мотузом зв’яжеш його і привезеш до графа. Гайник вислухав пораду уважно.
Переночував, а вранці встав, подякував бабці за гостинність і рушив додому. Прямо з дороги повернув до графа: — Так і так, ясновельможний пане! Беруся привести до вас Дикого чоловіка в тому разі, коли приготуєте для мене: красного стола, скатерть, страви і всіляких напоїв. Дайте мені і міцного мотуза. Потрібен також віз, щоб було на чому все повезти до лісу. — То мале діло!
Я тобі дам усе, що просиш. Граф приготував те, що гайник просив. Гайник поклав на воза, погнав коней до полянки. Знайшов зручне місце для того, щоб поставити стіл. Накрив стола скатертиною, наклав їжі й напоїв.
Коня з возом повів далеко в корчі, сам повернувся, заліз під стіл і з-за скатертини дивиться. Не скоро, та все-таки вийшов Дикий чоловік па полянку. Тільки побачив стола, як втік. Та гайник терпеливо сидів собі під столом і чекав. Через невеликий час Дикий чоловік знову з’явився на поляні. Крадучись, мало-помалу все до столу та до столу наближається.
Зненацька знову злякався й ноги під себе. Багато разів виходив з лісу, наближався до столу й тікав. А далі осмілився, приступився до страви, до напоїв. Такого він ніколи ще не видав. З страхом взяв страву й почав їсти. А їжа йому дуже полюбилася. Попробував з іншої.
Рекомендуем почитать:
Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19