Цар дикого лісу
Іван: — На голові золоте волосся! Циганин: — На голові золоте волосся! І комісія вирішила: обидва вгадали. Обидва мають право оженитися на царській дочці. Голова комісії оголосив: — Обидва не можете бути женихами. Тільки один з вас ним може бути.
Тому ми ще порадимся. О дев’ятій годині вам буде сказано, хто з вас стане чоловіком царської дочки. Хлопці знову пішли до міста. Іван зайшов до казино, а циганин — на базар. Знову купив собі грушок-лісниць і так наївся, що черево тріщало. Іван ішов з казино. Тут купив цукру, медяників і попросив це все загорнути до паперу.
О дев’ятій годині хлопці з’явилися до царської палати. Комісія приготувала темну кімнату, без вікон, без світла. До неї принесли три постелі. Одну поставили під одною стіною, другу — під другою, третю — посередині. Хлопців привели до кімнати і сказали: — Тут три постелі.
Один з вас ляже на одну, другий — на другу. На середню ніхто з вас не сміє лягати. Так будете спати до самого ранку. Іван і циганин зайшли до темної кімнати, намацали руками ліжка і полягали. Середнє ліжко залишилося порожнім.
Вночі комісія впустила до темної кімнати царську дочку. Вона лягла собі на середині кімнати. Дівчині зав’язали голову хусткою, щоб золота звізда і золоте волосся не світили в темноті. Дівчина не знала, що праворуч лежить Іван, а ліворуч — циганин, бо їх не виділа. Комісія так досудила: до котрого вночі дівчина прийде, того і буде. Всі троє лежать, а поснути не можуть. Іван взяв цукерки, медяника і смачно їсть.
Дівчина почула й питає: — Що ти їси? — Я відрізав собі носа і їм. — Кинь і мені, аби я знала, чи добрий у тебе ніс Іван кинув дівці конфету. . — О-о, який у тебе смачний ніс! їх бесіду почув циганисько. Рубонув гострим ножем по носі і почав їсти. А в носі хрящі хрустять на зубах циганина. — Що ти їси? — питає дівчина циганина. — Я їм носа! — прогугнявив циганин, бо без носа вже говорити добре не міг. — Кинь і мені його!
Рекомендуем почитать:
Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19