Цар дикого лісу
Приготуй мені на дорогу їсти, бо я йду далеко. Жінка їжу приготувала, гайник в дорогу рушив. Іде він з села до села, з міста до міста, з держави в державу. І шукає він такого порадника, котрий дав би йому мудрості, як піймати Дикого чоловіка. А одного разу гайник забрів до густого лісу і блукав цілий день по бездоріжжях. Тут, у лісі, його й ніч застала.
«Що чинити? Де переночувати?» — думає він. Вибрався на високе дерево, оглядається у всі сторони. Зрадів ураз, побачивши дим. — Ось там куриться. Піду туди. Де є дим, там має хтось бути.
Бодай переночую. А може, і їсти дадуть. Зліз з дерева на землю і поспішив до місця, де курилося. Між деревами знайшов малу хатину. Отворив двері і чемно вклонився старенькій жінці.
А бабка була така стара, що голова її вже падала на коліна. — Добрий вечір, мамко! — Доброго здоров’я, синку! Велике діло тебе сюди привело, бо місце у нас незахідне, тут люди не бувають. — Немале діло, мамко… Я — гайник, служу в одного графа.
Раз у лісі на полянці я увидів Дикого чоловіка. А він тільки помітив мене, як під кліпом ока зник. На другий день я графові розповів про нього. Граф дуже зацікавився тим чоловіком і наказав будь-що піймати його. Коли не піймаю — мені страшна смерть. Тому я пішов світом, щоб десь знайти пораду.
Дуже вас прошу, люба мамко, порадьте, коли знаєте. Живете ви на землі немало, хащу знаєте добре, може, вам траплялося видіти Дикого чоловіка… Бабка пошкодувала гайника: — Ти, синку, у великій біді. Щось тут треба робити. Та спершу сідай до столу, повечеряй.
Рекомендуем почитать:
Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19