Цар дикого лісу
Приготували йому на дорогу всілякої їжі, всілякого напитку. Взяв хлопець повну ташку грошей, взяв з собою банкову книжку: грошей по ній дістане там, де тільки буде потреба. Взяв з собою Іванко і свої шкільні документи, всілякі метрики. Цар написав йому характеристику… Коли вже всі документи були, він міг податися будь-якими дорогами у світ, міг бодай де з’явитися. Попрощався з царем, попрощався з царицею, попрощався з їх дочкою, з своїми шкільними друзями. І пішов у світ.
Ходив, блукав селами, містами. Обійшов усю країну. А потім рушив через кордони і потрапив до чужих країн. Цікавився всілякими справами, надивився всього. Куди ходив, туди ходив, а завжди в голові була думка, що освіти він так і не закінчив.
В одному великому місті поступив до високої школи. Тут закінчив різні науки. Та й цього хлопцеві було мало. Поступив він до військової школи і цю закінчив. Одного разу, понад вечір, походжає хлопець вулицею і чує: — Вечірні новини!
Вечірні новини! То гукає хлопець, що продає газети. Так буває у всіх великих містах — в Будапешті, в Нью-Йорку, Парижі… Іванко купив собі газету і почав читати. Прочитав уже все, а потім добрався й до оголошень. В одному з них натрапив: «Хто вгадає, які знаки на тілі має моя дочка, той буде моїм зятем».
Ці слова дав до газети цар, у якого Іванко проживав довгі роки. Прочитав хлопець повідомлення і думає собі: «Я вже немало видів на світі. Науки я добув, повернуся тепер до країни, в якій минуло моє дитинство. Я знаю, які має знаки на тілі царська дочка. Такої прекрасної дівчини я не зустрічав на цілому світі».
І рушив у дорогу до свого домівства. Йшов довго, дужо довго. Якось зустрівся з циганином. А цигани звикли гендлювати, обдурювати людей. Питає циганчук Івана: — Куди ви дорожите? — Йду до царя сватати…
Рекомендуем почитать:
Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19