Цар дикого лісу
— Дуже добре, будемо цімбори, бо і я до царя йду сватати. Уже хлопцеві веселіше, бо циганин веселий, говорливий. Все щось смішне приповість, скаже. Йдуть вони, йдуть з села до села, з міста до міста, з країни до країни. Довго йшли, поки добралися до столиці, в якій жив цар з своєю прекрасною дочкою. Як тільки зайшли до міста, захотілося їм поїсти, бо поголодніли.
Іван зайшов до казино, попросив обід. Циганчук побіг па базар і там купив собі за дві копійки грушок-дичок. Скоро з’їв і пильнує, щоб не загубитися від Івана. Адже вони удвох ідуть до царя сватати дочку. Що скаже Іван, те скаже і циганин.
А Іван пообідав, випив пива і прямо до царської палати. Циганчук чекав його на вулиці і рушив за ним. Приходять до царя. Страж звідає: — Що вам треба, панове? — Ми — сватачі, хочемо від царя дочку висватати. Сторожі впустили Івана й циганина до палати, бо цар дав наказ впускати кожного, хто прийде сватати. В царській палаті засідала комісія, що приймала й перевіряла сватачів з цілого світу.
Кожного дня прибували легіні, вельможні пани то з одної, то з другої, то з третьої країни, пробували вгадати, які знаки має на тілі царська дочка… Іван і циганин записалися в чергу і чекали собі. їм каже секретар: — Десь о четвертій годині по обіді підійде ваша черга. Котрий з вас вгадає, які знаки на тілі у царської дочки, той буде її чоловіком. До чотирьох годин було далеко, тому хлопці пішли до міста. Іван знову зайшов до казино, а циганчук — на базар. Знову купив собі грушок-дичок — поганих лісниць — і так наївся, що черево траскало.
В призначений час обидва женихи з’явилися до царської палати, перед комісію. Голова комісії встав з-за стола й гукнув: — Які у царської дочки знаки на тілі? — Під правим плечем — сонце! — відповів Іван. — Під правим плечем сонце! — крикнув циганисько.
— Під лівим плечем місяць! — відповів Іван. — Під лівим плечем — місяць! — крикнув циганин. Іван: — На чолі золота звізда! Циганин: — На чолі золота звізда!
Рекомендуем почитать:
Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19