Іван Голик і його брат
Тут гуляли, із гармат стріляли і чого не робили! Уже от скоро спать вести. Тоді Іван Голик відізвав князя та й каже: — Ну, князю, гляди ж, щоб завтра нам і додому їхати. Та ще слухай, прошу я тебе, не діймай,— каже,— жінці віри до семи років; хоч як вона буде до тебе ласкатися, а ти їй усієї правди не кажи, а як розкажеш, то й сам пропадеш, і я пропаду з тобою. Той каже: — Добре, не буду діймати жінці віри.
От на другий день поодягались молоді й повиходили до зміїв. Тут князь давай просити батька, щоб їхати додому. Змій і каже: — Як можна так скоро їхати! — Як собі хочете, а я поїду сьогодні. От, пообідавши, взяли молоду, сіли й поїхали.
Ну, приїхали в своє царство. Тоді вже князь дякував Іванові Голикові і настановив його першим своїм радником. Як Іван Голик скаже, так і по всьому царству й діється. А князь сидить собі й гадки не має ні про що. От живе молодий князь із своєю жінкою рік і другий. На третій рік прижили вони собі сина. Молодий князь утішається. От один раз узяв сина на руки та й каже: — Що є лучче на світі, як мені оце дитя?
А княгиня, бачивши, що князь так розніжився, давай його цілувати та розпитувати, згадавши, як він сватався, як він усі її батька накази виконував. Князь і каже: — Виконував би я й досі твого батька накази па залізній палі, якби не Іван Голик. Тут вона не показала виду, що розсердилась, і зараз кудись вийшла. А Іван Голик сидить собі дома, коли летить до нього княгиня. Зараз вийняла з-під поли рушник з золотими кінцями та як махне ним — так його надвоє і розрубала: ноги остались тут, а тулуб з головою ізніс дах з будинку і впав за сім верст від будинку. Тоді, упавши, й каже: — Ах ти, проклятий!
Не надіявсь я на тебе, щоб ти признався! Я ж просив, щоб не діймав жінці віри до семи років! Ну, тепер пропав я, пропав і ти! Підняв голову і сидить. Коли це дивиться: жене безрукий чоловік зайця. І жене якраз на Івана Голика. Той заєць добігає — Іван Голик і вхопив. От і завелись битися.
Той каже: «Мій заєць!» А той каже: «Мій!» Бились-бились, так ні той тому, ні той тому нічого не зробить. Безрукий і каже: — Годі нам битися, а вивернемо дуба, і хто далі кине, того буде заєць. Безногий погодився. От безрукий підкотив безногого до дуба: той вивернув і дав безрукому.
Popularity: 8%
Возможно, вам будут интересны и следующие сказки:
- Іван Побиван Унадивсь давним-давно один страшний змій у якусь слободу людей їсти та й поїв чисто всіх,...
- Казка про Кощія Безсмертного, як його убили Іван-царевич і Булат-молодець У одного царя був син по імені Іван-царевич. Ріс він не по днях, а по...
- Іван-вітер Був собі король і мав одну дочку. Дуже беріг її, щоб вона не знеславила себе,...
- Бідний чоловік та його сини Жив собі бідний чоловік. Мав він трьох синів. Найстаршого звали Петром, середульшого — Гаврилом, найменшого...
- Іван-царевич і красна дівчина - ясна зірниця Був собі цар та цариця, а у них три сини. От їх мати цариця та...