Іван - мужичий син

Ідуть вони до царя Ірода, у його государство. Цар Ірод бачить, дивується, що то ніхто й до границі не підходив, а то — в землі його увійшли… Звелів випустить на них сім тисяч злих-презлих собак-гієн, кожна по дві голови має. Собаки біжать — як хмара синіє. — Ну що ж, братці,— кане Іван — мужичий син,— порозривають нас собаки, я слабий, ледве ноги переставляю, не можу боротись з ними. — Та ось же я, Той, що од собак обороню,— сказав переший дід. Як захватив їх… Вибив усіх і в скирти постягав усіх собак-гієн. Цар Ірод бачить: і собаки не помогли — йде цілий гурт в його государство.

Приходять до його дому, ввійшли в його двір, під таке велике залізне склепіння, а воно, це склепіння,— раз, і закрило їх. І опинився Іван — мужичий син з своїми супутниками ніби у великій залізній хаті. А тут цар Ірод наказав своїм слугам топити під стінами так, щоб вони всі попеклись. Навалили слуги гори лісу під стіни і ну топить. Але Мороз-дід як почав пришкварювать, то на залізних стінах аж іній став. Спалили весь ліс слуги царя Ірода, а Ірод і каже їм: — Відчиніть уже та вигорніть лопатами жужелицю з мого ворога — Івана — мужичого сина. Відчинили — аж вони всі живі, а Іван і каже: — Що ж ти, царю, такий немилостивий, у таку холодну кімнату посадив нас — трохи не померзли.

— Все одно,— каже Ірод,— зараз я тобі голову відрубаю, бо я знаю, що ти затруєний і не можеш воювати зі мною! А сам думає: «Вбити його я ще встигну, давай попомучу ще добре». Та й каже: — Ну, от я вам задам задачу; як зробите — пущу живих, а як не зробите — голови всім позрубую. За одну ніч море викосіть і у копиці зложіть, а ні, то… Ліг Ірод спати на ніч, а Той, що міг мере косить, викосив його за ніч і в копиці поскладав. Прокинувся ранком Ірод, бачить — нема води й каплі ніде. «Гм,— думає,— що за чудасія?

» Задає другу задачу: — Скільки в мене є худоби — я приготую обід, як усе споживете — живі будете, а як не споживете, то голови постинаю. А Іван — мужичий син і думає: «Скоріш би рана гоїлась, скоріш би, я йому покажу, як нас мучить». А в Ірода була полонена одна, дуже красива дівчина. От попа і взялась Івана лікувати. Знала вона всякі ліки.

Ну, а тим часом наварив цар Ірод стільки котлів, що н у дворі не вміщаються; горілки поналивав кілька тисяч бочок. Посідали вони їсти. Не більш і з’їли, як одного вола, а Іван — мужичий син і журиться, «Ми й за три роки всього не з’їмо..» Коли тут нагадали, що є один дід — «їм — не наїмся» і другий дід — «п’ю — не нап’юся». Як почали вони обидва трощить, то казали, що ще и мало, що ще б їли… Бачить цар Ірод, що нічим їх не візьмеш, хотів уже по вбивати їх, але вирішив ще помучити. — Хто завтра,— каже він,— принесе раніш води з моря,— чи моя дочка-скорогонка, чи ви? Як ви — живі будете, а ні, то… А Іван усе думає: «Скоріш би рана гоїлась, скоріш би…» А полонена дівчипа каже: — Не журись, скоро вже. Переночували. Дочка-скорогонка чуть світ наділа чоботи-скороходи, шапку-невидимку, за відерце — й подалась до моря.

Вона побігла, а вони всі сидять, думають — котрому бігти? Згадали, що є «біжить — не набіжиться». Побіг він, набрав води, раніш Іродової дочки-скорогонки біжить, а вона бачить це та взяла і сипнула йому під ноги сонного порошку, він впав та й заснув біля відра. Бачить Іван — мужичий син і його супутники, що Іродова дочка вже біжить, а того їхнього «біжить — не пабіжиться» й не видно ніде. А Той, що на двадцять верст бачить, подивився і бачить, що «біжить — не набіжиться» спить. Тоді Той, що на двадцять верст бичем улуча, розпустив свій бич та як потягне того, що спав. Той прокинувсь, за відро — як побіжить, і приніс воду раніше, ніж Іродова дочка-скорогонка.

Popularity: 6%

Возможно, вам будут интересны и следующие сказки:

1. Іван Побиван Унадивсь давним-давно один страшний змій у якусь слободу людей їсти та й поїв чисто всіх,...
2. Іван-вітер Був собі король і мав одну дочку. Дуже беріг її, щоб вона не знеславила себе,...
3. Іван-царевич і красна дівчина - ясна зірниця Був собі цар та цариця, а у них три сини. От їх мати цариця та...
4. Казка про Кощія Безсмертного, як його убили Іван-царевич і Булат-молодець У одного царя був син по імені Іван-царевич. Ріс він не по днях, а по...
5. Іван Голик і його брат Десь-не-десь в тридесятому царстві, в іншій державі жив цар з царицею чи князь з княгинею,...