Про богатиря Буха Копитовича
— Ти втечеш! — Ні, я вас не боюсь, я на цьому місці буду. Ви приїздіть з тими богатирями, так ми й повоюємо. Розбіглись вони на своїх добрих і зізвали богатирів; вони знають, де ті проживають. От зібралося вісім чоловік та й кажуть: — Ми його могли б і удвох посікти, а він каже, щоб сім чоловік було. Що нам тут і робить сімом чоловікам? Прибігли, він на тім самім місці.
— Чи ви усі богатирі? — питає. — Усі,— кажуть вони. — Які ж ви богатирі? Я думав, що богатирі народ чемний, а ви негідники! Вони так і скипіли. — А ти ось як, усіх нас звеш негідниками!
Будем воюватися. — Ну, а як же ви будете мене воювать? Чи шаблями та піками будете мене колоти, чи як? У мене ніякої зброї нема; У мене тільки кулаки. Мене ваші шаблі і піки не візьмуть, позагинаються. А чи не хочете і ви на кулаки? — Ми — як ти скажеш. Як на кулаки, так і на кулаки — Ну, давайте.
Складіть свою зброю на землю, коней не пускайте, а ти, восьмий, стій на коні, дивись на нашу битву, ти будеш за свідка і будеш богатирям розказувать, що такі-то набігли у степу Буха Копитовича — сьомий рік йому пішов,— а він з ними став воюватися. Поскладали вони свою зброю, підходять до нього і к«Я жуть: — Хто ж буде починать? Ми до тебе приїхали, як у гості, так ти і починай, Бух Копитович, випробовуй перше ти нас. — Як же ви згодні? Так, як ви тепер стоїте, чи, може, вяИ станете один проти одного? І як вас бити, чи в груди, чи в плечі? — Як знаєш!
— Ні, мені по грудях жалко, розіб’ю, бува, груди, я буду бить у плечі. І стали вони в один ряд усі, в один бік. — Ану,— кажуть,— нехай Бух Копитович пробує богатирської сили. Розмахнув він свій кулак та як бухнув у плечі крайнього, так три чоловіка у землю ввігнав, так вони і вгрузли, що чотири зверху лежать. — Ну, йди,— каже він на того, що був за свідка,— дивись, чи живі твої богатирі. А сам не бійся, я тебе не чіпатиму. Той підійшов, подивився: — Які там живі, вони вже давно неживі! — Ну, копай для своїх товаришів яму пікою і шаблею.
Не можна їх так кидать, а треба їх у сиру землю загорнуть. Вирив той яму, повкладали, позагортали. — Ну, богатир! Чи ти чув про такого богатиря, як я? — Ні, не чув і не бачив. — А ви розсердились, що я вас негідниками обізвав, та хотіли мене погубити! Ні, мене не погубите. Ти тепер по всьому світу їдь і розказуй усім, що ти такого богатиря бачив, що сім пихатих богатирів одним кулаком убив.
Popularity: 7%
Возможно, вам будут интересны и следующие сказки:
- Чабанець Був собі чабанець, та такий, що як він ще ізмалку вівці пас, то й нічого...
- Ілля Муромець та Соловей-розбойник Ілля Муромець родився під городом Муромом, у бідній сім’ї. Батько й мама його ходили в...
- Кирило кожум’яка Колись був у Києві якийсь князь, лицар, і був коло Києва змій, і щороку посилали...
- Іван Побиван Унадивсь давним-давно один страшний змій у якусь слободу людей їсти та й поїв чисто всіх,...
- Іван-царевич і красна дівчина - ясна зірниця Був собі цар та цариця, а у них три сини. От їх мати цариця та...