Про бідного хлопця і чарівний перстень
Полічити не можемо. Чоловік і радий, і не радий, бо страх його бере. Думає: «Як стільки дітвори виховати?» Важко заробляти хліб для великої родини. Не раз діти голодніли, не раз і біди навиділися, доки підросли.
Хлопчик, що народився останнім, був найсильніший і наймудріший. Так воно вже й буває: старший слабий, наймолодший — дужий. Не може чоловік заробити стільки, щоб собі, жінці, дітям купити який одяг. Великій родині треба їсти, а їсти не вистачає. Діти ходять дома голі — як народилися. Молодший хлопчик був наймудрішим.
Каже він одного разу своєму батькові: — Няньку, я іду світом! Буду служити десь, дещо зароблю. — Як, сину, будеш служити, коли ти голий? На тобі ніякого одягу нема! — Якось буде. Знайду такого ґазду, який мене приодягне… Дуже хотів молодший хлопчик іти на заробітки.
А родичі не можуть дати йому на дорогу ні копійки, ні окруніка хліба. — Ну, коли так хочеш іти, іди. Хата бідного чоловіка стояла на краю села, під лісом. Хлопець попрощався з батьком, з матір’ю, з братами і сестрами, рушив у дорогу. Іде він полем. Недалеко від хати втямив опудало — таке господині звикли класти в коноплі, щоб птиця насіння не їла. Узяв хлопець шапку, що висіла на опудалі. — Ну, гаразд!
— каже сам собі.— Вже є що на голову покласти. Іде далі, все далі. Дивиться: в капусті знову опудало — поношений одяг на жердці. Вітер віє, а опудало гойдається, як живе. Боїться його і звірина, бояться і птахи. Взяв хлопчик рваний одяг.
Вже не зовсім голий. Яке є, таке є, а все ж — одежина. Йде хлопчик через села, через ліси, поля, ріки і гори. Зустрічає на дорозі глибокі і широкі води… Так заплив хлопець до густого темного лісу.
Popularity: 12%
Cказки, похожие на: Про бідного хлопця і чарівний перстень
Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13