Іван-царевич і красна дівчина - ясна зірниця
— То ж,— каже,— мій батько; іди ж ти до другої сестри, так та тебе направить. Подякував він і пішов. Приходить — аж стоїть другий дворець, а на воротах дванадцятеро левів, роти пороззявляли, язики повивалювали, пити хотять. Він зачерпнув води, сам напився і їх напоїв; вони йому поклонились і пропустили дорогу. Ввійшов він у той дворець, коли там ще краща красна дівчина — ясна зірниця.
Він полюбував на неї, схиливсь на руку та й заснув. А вона як прокинулась, за шаблю та до нього, а далі: «За що я його буду рубати? Він же, як я спала, мене не рубав». Розбудила його, розпиталась. — Ти ж,— каже,— наш тепер брат. Ото погуляли.
— Іди ж ти,— каже,— до третьої сестри. Попростились, він і пішов. Приходить, аж знов дворець, а коло нього вже двадцять чотири леви на порогах, роти пороззявляли, язики повивалювали, пити хотять. Він зачерпнув води, сам напився і їх напоїв. Вони і пропустили йому дорогу. Пішов він туди, аж там ще лучча красна дівчина — ясна зірниця.
Він полюбував на неї, схиливсь на руку і заснув. От і ця хотіла його зарубати, та одумалась і розбудила, а як розпитала, дає вона йому яблучко. — На,— каже,— це яблучко, та де воно котитиметься, іди за ним прямо, якраз і дійдеш. От подякував він і пішов. А те яблучко і привело його якраз аж у воронів двір.
Пішов він туди, аж там і мати. — Добридень, мамо! - Добридень, сину! Ото побалакали, розпитались, вона і дає йому швайку та булаву — Стань,— каже,— он за тим стовпом; то ворон, як прилетить та сяде на стовпі спочивать, то й не побачить тебе. От заховавсь він за тим стовпом, аж ось і ворон летить.
Сів на стовпі та й озирається, чи не побачить де чого з’їсти та й побачив його. — Ха,— каже,— ось і закуска є. — Брешеш, псине м’ясо, подавишся; я сам тобою закушу. Чорний ворон як кинеться до нього, а він відскочив та йому на спину, ту швайку угородив та булавою все потягає. Як поніс же його ворон, вже й під хмари, і за хмари, а він все булавою його почащає, та бив, аж поки той упав та й лопнув. Пішов він тоді до матері. — Вбирайтесь,— каже,— мамо, будемо у свій край подаватись.
Popularity: 12%
Возможно, вам будут интересны и следующие сказки:
- Іван Побиван Унадивсь давним-давно один страшний змій у якусь слободу людей їсти та й поїв чисто всіх,...
- Казка про Кощія Безсмертного, як його убили Іван-царевич і Булат-молодець У одного царя був син по імені Іван-царевич. Ріс він не по днях, а по...
- Іван-вітер Був собі король і мав одну дочку. Дуже беріг її, щоб вона не знеславила себе,...
- Іван - мужичий син Жив-колись у старовину цар з царицею, у них замолоду не було дітей, а при старості...
- Іван Голик і його брат Десь-не-десь в тридесятому царстві, в іншій державі жив цар з царицею чи князь з княгинею,...