Дерево до неба
— Но, куди йдемо? — Не питай. Чігаскоріше маємо вибратися звідси! Піднявся кінь. Летів, летів і зрештою у темному лісі спустився па землю.
— Но, Іване, тут, у цьому лісі, є дикий кабан. Уважай, бо дикуна мусимо забити. В його голові — живий заєць, і того треба вбити, а у зайця в голові діамантова шкатулка і в тій шкатулці сім жуків. У тих жуках і є сила шарканя. Якщо їх вб’ємо, він утратить міць. Дивись, біжить на нас дикун… Глянув Іван: дикун величезний, а ікли, як шаблі.
Роззявив пащу й женеться на них… Кінь підхопився у повітря, й, коли п’ятою ногою вдарив кабана в голову, той лише простягся. Іван шаблею розколов йому голову, а звідти нараз вихопився засць. Іван на коня. Кінь наздогнав зайця й ногою вбив його. Тоді Йван спокійно зліз із свого татоша, розтяв зайцеві голову й вийняв діамантову шкатулку.
А в шкатулці жуки дзижчали, як мотор. Іван розглянувся й побачив плескуватий камінь. Поклав шкатулку на той камінь, а другою брилою так гепнув, що із жуків і сліду не стало! — Но, можемо спокійно вертатися,— каже йому кінь. Іван сів на коня й прилетів у палац.
Дивиться — серед двору змій ледве повзе, на ноги звестися не може. Коли Іван приступив до нього, той жалісно сказав: — Гей, Іване, знищив ти мене, відібрав мою силу. — Не лише силу, а й життя твоє візьму, й царівну заберу. — Іване, все бери, що маю: золото, срібло, діаманти,— тільки життя мені лиши! Я ж тебе не вбив…
— Ні! Тут тобі смерть! — Ухопив шаблю й усі сім голів повідрубував. Змієва кров до колін на дворі текла… Іван зайшов у палац і каже принцесі: — Можемо збиратися додому. Вільна путь!
Popularity: 21%
Возможно, вам будут интересны и следующие сказки:
- Іван Побиван Унадивсь давним-давно один страшний змій у якусь слободу людей їсти та й поїв чисто всіх,...
- Іван-вітер Був собі король і мав одну дочку. Дуже беріг її, щоб вона не знеславила себе,...
- Про гору, що верхом сягала неба Жив, де не жив, один багатий граф. Мав він немало доброї землі, мав немало пустої,...
- Кирило кожум’яка Колись був у Києві якийсь князь, лицар, і був коло Києва змій, і щороку посилали...
- Про жар-птицю та вовка Було в одного царя три сини — два розумних, а третій дурень. От прийшли вони...