Дерево до неба

Шерсть золота, замість чотирьох у нього п’ять ніг, крила зверх передніх лопаток стирчать. — Но, Йване, виконав ти все, що я тобі казав. Починаймо діяти, доки шарканя не е. Йди у пивницю: там е сідло, шабля і вуздечка. Принеси на мене. Поспішай! Пішов Іван. Шукає, шукає — бачить змієві бочки із вином.

Намацав у потемку сідло, шаблю, вуздечку. Взяв і несе. Якраз вийшов з пивниці, а змій на дверях!.. — Що ти наробив, хлопче? Ти мене обдурив. Тепер пропадеш! Вихопив із рук Івана шаблю й хоче йому відрубати голову.

Той просить: — Відпусти мене, ніколи більше тебе не обдурю… — Не відпущу, мусиш тут загинути. Айбо наперед вип’ємо вина за твої гріхи. Завів Івана знову до пивниці, розбив бочку, налляв собі й хлопцеві по одному відрові. Змій п’є, а Йван просить: — Відпусти мене. — Не відпущу.

Тепер вип’ємо за мої гріхи.— І знову налляв собі відро вина. Далі — друге, третє, четверте… Сім відер вина випив! Сп’янів і розум стратив. Танцює, співає, ходить узад-уперед, крутиться. А тоді впав і заснув, як мертвий.

Іван зрадів. Узяв тихенько шаблю й хоче рубати змія. Але думає собі: «Одну голову відітну, а шість ще зостанеться. Змій прокинеться одразу і знищить мене!» Вхопив сідло й вуздечку і побіг до татоша. Розповів, що сталося в пивниці. — Дуже добре ти зробив, що не чіпав шарканя.

Ти би його не вбив. Давай сюди сідло! Кінь фукнув, і з сідла вся іржа пропала, а появилося дорогоцінне каміння. — Сідлай мене, й тікаймо! Осідлав Іван татоша.

Popularity: 21%

Возможно, вам будут интересны и следующие сказки:

1. Іван Побиван Унадивсь давним-давно один страшний змій у якусь слободу людей їсти та й поїв чисто всіх,...
2. Іван-вітер Був собі король і мав одну дочку. Дуже беріг її, щоб вона не знеславила себе,...
3. Про гору, що верхом сягала неба Жив, де не жив, один багатий граф. Мав він немало доброї землі, мав немало пустої,...
4. Кирило кожум’яка Колись був у Києві якийсь князь, лицар, і був коло Києва змій, і щороку посилали...
5. Про жар-птицю та вовка Було в одного царя три сини — два розумних, а третій дурень. От прийшли вони...