Дерево до неба
Дурна твоя бесіда! Розсердився хлопець: — Пресвітлий царю, дозвольте мені лізти! Тоді цар питає свого блазня: — Но, що ти скажеш на Йванову бесіду? — Дайте мені Івана за помічника, бо він ще дурніший, аніж я. Гірше розсердився леґінь. — Пресвітлий царю,— каже грізним голосом,— не слухайте дурного, бо з дурної дірки дурний вітер віє. Накажіть зарізати безрогого буйвола та із його шкіри пошити три кожухи. Й дозвольте мені лізти.
Якщо вернуся без принцеси, робіть з моєю головою, що захочете. Дивиться цар па хлопця і думає: «Тут уже не фігля»,— і говорить: — Добрі є. Буде, як ти хочеш. Заб’ємо буйвола. Але пам’ятай, що без моєї доньки щоб ти не вернувся! Як не приведеш її, упади із дерева і ліпше зломи собі голову.
Бо коли сам не зломиш, то кат тобі її відрубає. Вернувся Іван до своїх свиней. А цар дав наказ зарізати буйвола й пошити з його шкіри хлопцеві кожухи. Як було готово, покликав Івана: — Зробили по-твоєму. Візьми кожухи й можеш лізти.
Або царство, або смерть!.. Іванові більше не треба казати. Одягнув один кожух, а інші два прив’язав на плечі. Узяв сокиру і пішов під дерево. Людей — страх!
Усі чекають… Іван оглянув дерево і затяв сокиру. Став на сокиру, потім вийняв і затяв над головою: так піднімався все вище і вище. Скоро зник з очей. Цілий день ліз, а понад вечір вже кожуха на грудях порвав. А лізти ще високо.
Одяг на себе другий кожух — знову лізе, лізе… Та через день подерся і той. — Но, кожуше,— каже третьому, коли на себе одягнув,— хоч доти держи, доки я до першої гілляки долізу. І доліз до гілки, котра рівно вбік росла. Хлопець сів на гілку і говорить сам собі: «Іване, вернися!» А другим голосом: «Іване, не вертайся, лізь сміливо далі!» І доти доліз, що протерся і третій кожух: груди — у крові…
Popularity: 21%
Возможно, вам будут интересны и следующие сказки:
- Іван Побиван Унадивсь давним-давно один страшний змій у якусь слободу людей їсти та й поїв чисто всіх,...
- Іван-вітер Був собі король і мав одну дочку. Дуже беріг її, щоб вона не знеславила себе,...
- Про гору, що верхом сягала неба Жив, де не жив, один багатий граф. Мав він немало доброї землі, мав немало пустої,...
- Кирило кожум’яка Колись був у Києві якийсь князь, лицар, і був коло Києва змій, і щороку посилали...
- Про жар-птицю та вовка Було в одного царя три сини — два розумних, а третій дурень. От прийшли вони...