Про морського півня
Каже хлопець цареві: — Дайте мені гармату й снаряд. Дали парубкові гармату й снаряд. Покликав парубок царя і царівну. Дивляться вони в далекогляд і бачать: Поганин саме сідає обідати. В мить, коли ніс до рота виделку, парубок вистрілив з гармати. Снаряд потрапив до руки Поганина і розбив півпалати.
Почав Поганин шукати того чоловіка, котрий стріляв з гармати. Шукав, шукав, та знайти не міг. І написав Поганин листа цареві, щоб прислав того стрільця до нього на обід. Коли не пришле, знищить всю державу. Питає цар Івана: — Чи підеш, Іване, в гості до Поганина? — Піду! — каже Іван.— Тільки дайте мені дванадцять таких парубків, як і я, щоб були всі одного росту, одного обличчя.
— Іди, вибирай поміж моїми вояками! — каже цар. Пішов Іван між вояків, вибрав дванадцять таких, як він сам, і каже їм: — Коли прийдемо до Поганина, то всі йому поклонимося. Він буде запрошувати старшого сісти. Ми візьмемо стілець, розламаємо його й скажемо, що сідати не будемо, бо ми всі старші. Коли Поганин буде частувати нас з одної склянки, ми візьмемо склянку, розіб’ємо й скажемо, що ми не п’ємо з одної склянки, бо ми всі старші. Прийшли парубки до Поганина, вклонилися йому.
Дивиться той і не може впізнати, хто з них старший. Подає стілець і каже: — Хто між вами старший — сідай! Розламали парубки стілець, посідали кожний па свій кусок й кажуть: — Ми всі старші. Подає Поганин склянку вина й каже! — Хто між вам старший—пий! Парубки розбили склянку й кажуть! — Ми всі старші. Так і не зміг впізнати Поганин, хто з них старший.
Розсердився і послав парубків спати до амбара. А сестра Поганина каже братові, що вона впізнає старшого. Пішла вона увечері до парубків у амбар й каже одному: — Коли скажеш, що ти старший, буду спати в тобою. — Скажу, тільки спи! — відповів парубок. На світанку сестра Поганина пішла з амбара. Встав парубок, дивиться, а в нього на ґудзику написано: «Старший». Взяв Іван крейду й кожному парубку написав на ґудзику: «Старший».
Дивиться вранці Поганин і бачить, що в кожного парубка на ґудзику написано: «Старший». Розізлився і кричить: — Та хто з вас старший, відрубай мені голову! Кинувся Іван до Поганина, вихопив шаблю, розмахнувся — і покотилася Поганинова голова. Заволодів Іван Поганиновою державою і повернувся до свого царя. Каже йому цар: — А тепер справимо весілля! Віддаю за тебе свою дочку! — Ні, зараз я іду по світу розуму набиратися, а весілля справимо потім, коли повернуся!
Popularity: 10%
Возможно, вам будут интересны и следующие сказки:
- Сон Герасима Чоловік поставив будинок і положив до нього спати трьох синів. Положив на три кути й...
- Іван-вітер Був собі король і мав одну дочку. Дуже беріг її, щоб вона не знеславила себе,...
- Бідний чоловік та його сини Жив собі бідний чоловік. Мав він трьох синів. Найстаршого звали Петром, середульшого — Гаврилом, найменшого...
- Іван-царевич і красна дівчина - ясна зірниця Був собі цар та цариця, а у них три сини. От їх мати цариця та...
- Яйце-райце Колись була птиця жайворонок царем, а царицею — миша, і мали вони своє поле. Посіяли...