Царівна-жаба

То й бачить: па березі лежить щука зубата, без води пропадає на сонці. Він хотів її взяти та з’їсти, а вона і просить: — Іване-царенку, не їж мене, кинь лучче в море. Я тобі за те у великій пригоді стану! Він її вкинув у море, пішов далі. Отак і зайшов уже аж у тридесяте царство.

Аж стоїть хатка на курячій ніжці, очеретом підперта, а то б розвалилася… Він увійшов у ту хатку — аж на печі лежить Баба Яга — костяна нога, ноги на піч відкидала, голову на комин поклала. — Здоров був, Іване-царенку! Чи по волі, чи по неволі? Чи сам від кого ховаєшся, чи кого шукаєш? — Ні,— каже,— бабусю, не ховаюся, а шукаю свою жінку любу — жабу зелену. — Знаю, знаю!

— каже Баба Яга.— У мого братика за наймичку служить. От він як узявся просити, щоб сказала, де її брат живе, вона й каже: — Там на морі є острів, там його й хата. Тільки гляди, Щоб тобі лишенька там не було: ти її як побачиш, то хапай швидше та й тікай з нею, не оглядаючись. От він подякував Бабі Язі, пішов. Іде та йде, підійшов до моря, глянув — море, і кінця йому не видно; і де той острів, хто його зна!.. От він ходить понад морем, голову похнюпивши, журиться.

А це випливає щука: — Іване-царенку, чого ти журишся? — Так,— каже,— і так: на морі є острів, та ніяк не можу туди дістатись. — Не журись! — каже. Ударила хвостом об воду — став такий міст, що іі у царя нема такого: палі срібні, побічниці золоті, а поміст склом настелений,— як ідеш, так мов у дзеркалі. Іван-царенко і пішов тим мостом та й дійшов аж на острів. Дійшов на острів, аж там такий ліс густий, що ні пройти, ні просунутися, та темний-темний…

Іван-царенко ходить попід тим лісом та й плаче, ходить та й плаче. А тут уже й хліба не стало — нічого їсти. От він сів на піску та й зажурився. «Пропав!» — думає. Коли це біжить заєць повз нього; тут де не взявся сокіл, ударив зайця, вбив. Іван-царенко взяв того зайця, оббілував, витер огню дерево об дерево, спік, з’їв. От наївся та й став думати: як його до палацу добитись?

Знову ходить попід лісом; а ліс — сказано — просунутися не можна. Ходив, ходив, коли зирк! — іде ведмідь. — Здоров, Іване-царенку! Чого ти тут ходиш?

Popularity: 42%

Возможно, вам будут интересны и следующие сказки:

1. Іван-вітер
2. Іван Побиван
3. Іван-царевич і красна дівчина - ясна зірниця
4. Солдат та смерть
5. Про морського півня