Яйце-райце
Ото самий заєць! Ну, гляди ж, я ще піду; та як буде хто виходити й буде тобі казати, що тут немає золотого зайця, то ти не вір, а держи його! Полізла та й жене. Коли це виходить така стара баба та й питається того парубка: — Чого ти, сину, тут шукаєш? А він їй каже: — Золотого зайця. Вона йому: — Де тут він узявся? Тут його нема!
Сказала це та й пішла від нього. Коли це виходить та дівчина та й питається його: — А що, немає зайця? І ніщо не виходило? Він каже: — Ба ні! Виходила баба стара та й спитала мене, чого я тут шукаю; а я сказав, що золотого зайця, а вона каже: тут його немає,— то я її й пустив. Тоді вона й каже: — Чом ти не держав: ото самий заєць!
Ну, тепер більше ніде його не піймаєш, хіба я перекинуся зайцем, а ти мене принесеш і положиш на стільці,— тільки не віддавай їй у руки, бо як віддаси, то вона пізнає і розірве і тебе, і мене. От вона так і зробила: перекинулась золотим зайцем. Він узяв, приніс того зайця, положив його на стільці та й каже змії: — Нате ж вам зайця, а я піду вже від вас. Вона каже: — Добре, йди! Він пішов. А змія тільки з хати, а заєць знову перекинувся дівчиною та за тим хлопцем. Почали вони вдвох утікати.
Біжать та й біжать. Коли це змія оглядиться, що то не заєць був, а її дочка,— давай доганяти, щоб її розірвати. Та сама не побігла, а послала свого чоловіка. Він біжить за ними. Вони чують — стугонить земля… Тоді дівчина й каже: — Це вже за нами біжать! Я перекинусь пшеницею, а ти дідом, та будеш стерегти мене; як будуть питатися тебе: «Чи не бачив парубка й дівки, чи не йшли сюдою?
» — то скажеш, що тоді йшли, як ця пшениця сіялась. Коли це змій летить та й питається того діда: — Чи не бачив тут — не йшли сюдою парубок з дівкою? А він каже: — Йшли. Той питається: — Давно ж вони йшли? Дід: — Тоді, як оця пшениця сіялась. Змій каже: — Цю пшеницю вже пора косить, а їх учора не стало.
Та й вернувся назад. Зміїна дочка зробилась ізнов людиною, а той дід парубком, та давай утікати далі. Прилітає змій додому. Змія його й питається: — А що, не догнав? І нікого не зустрічав на дорозі? А він каже: — Ба ні! Зустрічав: дід стеріг пшеницю, а я його питаюсь, чи не бачив — тут не йшли парубок із дівкою?
Popularity: 55%
Возможно, вам будут интересны и следующие сказки:
- Чабанець Був собі чабанець, та такий, що як він ще ізмалку вівці пас, то й нічого...
- Про жар-птицю та вовка Було в одного царя три сини — два розумних, а третій дурень. От прийшли вони...
- Іван-царевич і красна дівчина - ясна зірниця Був собі цар та цариця, а у них три сини. От їх мати цариця та...
- Кирило кожум’яка Колись був у Києві якийсь князь, лицар, і був коло Києва змій, і щороку посилали...
- Іван-вітер Був собі король і мав одну дочку. Дуже беріг її, щоб вона не знеславила себе,...