Читайте прямо сейчас:

Солдат та смерть

В Мой Мир


— Чого ти? — питає солдат. — Я тебе з’їм! Солдат торбинку розшморгнув та: — А в торбинку! Як крикне, так той чорт туди і загув. Зашморгнув його там солдат та вже бив-бив. Давай той чорт проситись: — Пусти. Внукам,— каже,— і правнукам закажу сюди ходити.

Пустив його солдат. От уранці повів він купця в дім, і стали там жить. А прийшлось тому солдатові вмирати, він і наказує: — Покладіть зі мною безпремінно оцю люльку і торбинку. Ото поклали йому те все, поховали його. Приходить він на той світ.

Дивиться — пекло, він і убравсь туди. Зараз кілочки забиває, амуніцію свою розвішує. — Що,— питає,— горілка є? — Є. — Тютюн є? — Є. — Огонь є? — Є. — От рай, так рай! Ходить по пеклі, муштрується. Аж ось приходить той самий чорт, що він його на цім світі бив, та як побачив його, як заголосить: — Це ж той самий, що мене колись бив! Він нам і тут життя не дасть; треба його якось вижити. Так чорти вже й злякалися. Повиходили з пекла, а його там самого зачинили. — Що ж, братці, давайте мірятися: кому випаде — облупим того та шкуру на бочку натягнем, як на барабан, ударимо, то, може, він і вискочить.

От помірялись, облупили, якого випало, натягли шкуру, як ударять, а солдат: — Ах, в похід, в похід! За амуніцію та з пекла, а чорти вскочили та й заперлись там. От ходить він по тому світу, ніде нема йому пристановища, аж стрічає його святий Петро. — Іди,— каже,— в рай, там тебе давно ждуть. Пішов солдат, де там той рай у бога. Бог і поставив його коло свого палацу на варті.

Ходить він, аж іде Смерть. Солдат до неї: — Бабусю, чуєш? Ти це куди? — До бога, служивий. — За чим? — Та спитати, що мені на землі робити.

— Почекай тут, я піду спитаю. Приходить перед бога. — Прийшла,— каже,— Смерть, питає, що їй на землі робити. — Хай,— каже бог,— морить самих старих людей три роки. От він вертається та й згадав: «А там же є у мене брати, вона і їх умертвить». Виходить та й каже: — Велів бог, щоб ти три роки самі старі дубки гризла.

Popularity: 17%



Возможно, вам будут интересны и следующие сказки:

  1. Как солдат смерть в скорлупу загнал В старину солдатам подолгу служить приходилось. Молодым еще уйдет в солдатчину, а домой придет седой...
  2. Солдат и смерть Прошло срочное время, отслужил солдат службу королю и стал проситься на родину с родными повидаться....
  3. Солдат, черт и смерть Служил солдат богу и великому государю целых — двадцать пять лет, выслужил три сухаря и...
  4. Солдат и пельмени Шел солдат со службы домой. Дорогой выпросился ночевать. Вечером хозяева стали пельмени стряпать. Старик хозяин...
  5. Чабанець Був собі чабанець, та такий, що як він ще ізмалку вівці пас, то й нічого...

Страницы: 1 2 3

21 Июль 2009 Категория: Украинские сказки