Про гору, що верхом сягала неба
» — думає собі. А вітер колише лісом, гне буки до самої землі. Тільки вітер затих, на гілляці явора з’явився панчук. Середущий брат націлився, хоче стріляти. — Ой, не вбивай мене! Я тобі щось подарую. — Що ти мені подаруєш?
— Я подарую тобі пищалку. Коли на ній запищалиш, вийде стільки війська, як морського піску, як листя на деревах, як трав на землі. — Ну, кидай пищалку і тікай! Знявся вітер, а з вітром і панчук щез. Середущий брат заховав пищалку до торби й сторожив до самої днини. Тільки настав день, брати встали, напекли м’яса, наїлися, свіжої води напилися й подалися шукати дорогу. Ходили цілий час до полудня, на обід знову опинилися під явором. Дивно їм стало, що весь час до явора повертаються.
— Що з нами буде? — стали журитися. Та скільки не ходили, не бігали, не шукали дороги, під ніч знову були під явором. Розпалили ватру, повечеряли, наморені лягли спати. — Ну,— говорить молодший,— спокійно спіть, буду на варті я! Стоїть з рушницею наймолодший, сторожить, пильнує, на всі боки роздивляється.
Десь коло півночі донісся страшенний гук. «А що то гуде? Чи мої брати чули це гудіння?» — думає собі. А вітер колише лісом, аж земля гнеться. Потім настала тиша, і на яворі наймолодший брат втямив панчука.
Націлився з рушниці, тільки хоче стріляти, як чує голос: — Ой, не стріляй! Я тобі подарую таку річ, що пригодиться. — Що ти мені подаруєш? — Я дам тобі такого гаманця, в якому завжди будуть гроші. Візьмеш одного золотого, замість нього появиться другий. — Коли так, кидай гаманця і зникай з очей, бо застрелю. Панчук кинув гаманця з явора на землю.
Молодший брат заховав його до своєї торби. Панчук зник між явором на землю. Молодший брат втямив, довго не думав, вистрелив. Панчук упав на землю. Настав день.
Popularity: 19%
Возможно, вам будут интересны и следующие сказки:
- Дерево до неба Десь за горами, за лісами, не знати в якій державі, жив раз один цар. Старий...
- Іван Побиван Унадивсь давним-давно один страшний змій у якусь слободу людей їсти та й поїв чисто всіх,...
- Про хлопця, що не знав страху Хто не вірить, той хай перевірить, а було це в сімдесят сьомій державі, за скляними...
- Чабанець Був собі чабанець, та такий, що як він ще ізмалку вівці пас, то й нічого...
- Залізний вовк У одного царя росла золота груша. Але з неї користі не мав, бо врожай щось...