Про гору, що верхом сягала неба
Царівна налякалася так, що говорити не могла. Та повертати чарівного гаманця, чарівну шапку і чарівну пищалку не хотіла. Лікар знову почав «операцію». Та так почав рвати бичою жилою по голому тілу, що царівна тільки застогнала. — Ой, даю, даю, даю! — Де ті речі? — Там і там… Під піччю викопана яма… Яма замазана глиною так, що сліду не видно! Іськай і там знайдеш гаманця.
Довго, досить довго шукав, доки знайшов. Перевірив гаманця й поклав до кишені. Повернувся до царівни: — Де чарівна шапка? — Там і там. Під шафою викопана яма. Іськай, знайдеш. Знайшов і шапку. Перевірив, поклав до своєї торбини. — Де пищалка?
— Там і там. Копай під столом, підривай підлогу. Знайшов і пищалку. Перевірив, поклав у торбину. А тепер приступився до царівни: — На прощання хочу дати тобі ще мало «ліків», щоб ти мене не забула скоро. І бичою жилою почав знову швакати царівну по білому тілу. Так бив, що ледь не померла.
Зробивши «операції», давши «ліків», хлопець добув грушку. З’їла вона, і роги відпали. Подзвонив лікар по телефону, щоб прийшли за принцесою і повезли її до лікарні. Що сказав їй: — Декому скажеш про мене щось, відразу погинеш. Нікому не сказала, як лічив її, царя і царицю.
А хлопець сів собі на бричку і поїхав до невідомого міста. Місяць тут відпочивав, поки звичайні лікарі лікували царя, царицю і їх доньку від побоїв. А коли почув, що вони вже здорові, виповів їм війну. Царське військо стало фронтом. Хлопець вийняв пищалку, і з’явилося війська стільки, як морського піску, як по деревах листя, як по землі трави. Прибіг генерал: — Що потребуєш, пресвітлий царю? , — Царя, царицю, царівну знищити!
Знищити міністрів, старших офіцерів, всіх панів-зрадників! Коли всіх голови ляжуть, спитайте молодих офіцерів і простих вояків: «Піддаєтеся або хочете помирати?» Так і сталося. Знищили царя, царицю, царівну, міністрів, старших офіцерів, всіх панів, котрі обдирали невинний народ. Далі спитали простих вояків і малих офіцерів: — Піддаєтеся або хочете битися і погинути? — Не хочемо свою кров проливати за наших ворогів!
Popularity: 19%
Возможно, вам будут интересны и следующие сказки:
- Дерево до неба Десь за горами, за лісами, не знати в якій державі, жив раз один цар. Старий...
- Іван Побиван Унадивсь давним-давно один страшний змій у якусь слободу людей їсти та й поїв чисто всіх,...
- Про хлопця, що не знав страху Хто не вірить, той хай перевірить, а було це в сімдесят сьомій державі, за скляними...
- Чабанець Був собі чабанець, та такий, що як він ще ізмалку вівці пас, то й нічого...
- Залізний вовк У одного царя росла золота груша. Але з неї користі не мав, бо врожай щось...