Котигорошко
— каже.— Піду я в світ. Та й пішов знову, на плечі булаву взявши. Іде собі та іде, коли дивиться — відтіль гора і відсіль гора, а між ними чоловік руками й ногами в ті гори вперся та й розпихає їх. Каже Котигорошко: — Боже поможи! — Дай боже здоров’я! — А що ти, чоловіче, робиш? — Гори розпихаю, щоб шлях був. — А куди йдеш? — питає Котигорошко.
— Щастя шукати. — Ну, то й я туди. А як ти звешся? — Вернигора. А ти? — Котигорошко. Ходім разом!
— Ходім. Пішли вони. Ідуть, коли бачать: чоловік серед лісу як махне рукою — так дуби й вивертає з корінням. — Боже поможи! — Дай боже здоров’я! — А що ти, чоловіче, робиш? — Дерева вивертаю, щоб іти було просторіше.
— А куди йдеш? — Щастя шукати. — Ну, то й ми туди. А як звешся? — Вернидуб.
А ви? — Котигорошко та Вернигора. Ходім разом! — Ходім. Пішли втрьох. Ідуть, коли бачать — чоловік із здоровенними вусами сидить над річкою: як крутнув вусом — та вода й розступилася, що й по дну можна перейти.
Вони д: нього: — Боже поможи! — Дай боже здоров’я! — А що ти, чоловіче, робиш? — Та воду відвертаю, щоб річку перейти. — А куди йдеш? — Щастя шукати.
Popularity: 100%
Возможно, вам будут интересны и следующие сказки:
- Чабанець Був собі чабанець, та такий, що як він ще ізмалку вівці пас, то й нічого...
- Про богатиря Буха Копитовича Був собі купець і в купця дочка. За кучера був у нього чоловік, а ім’я...
- Про жар-птицю та вовка Було в одного царя три сини — два розумних, а третій дурень. От прийшли вони...
- Іван Побиван Унадивсь давним-давно один страшний змій у якусь слободу людей їсти та й поїв чисто всіх,...
- Кирило кожум’яка Колись був у Києві якийсь князь, лицар, і був коло Києва змій, і щороку посилали...