Іван-вітер
І каже своїй мамі: — Іди у той двір, де ти мене мала, і постав на столі порожню шклянку, а на стіні нагайку повісь. І дає їй цілющу і живлющу воду. І ще їй дав коня і візок і сказав: — Як тільки буде цей візок трястись, а кінь почне ржати і стане на столі шклянка кров’ю наповнятись, а нагайка почне ворушитись, то ти сідай на той віз, і їдь, і бери з собою ту живлющу та цілющу воду. А сам пішов у світ і зайшов у пущу. Надибав палац. Зайшов у той палац, а в тім палаці змій безсмертний Козьолок жив. І в тім палаці була дуже ладна пані. І каже та пані до нього: — Де ти тут узявся, Іван-Вітер?
А вона йому сподобалась. І каже вона йому знов: — Ей, Іван-Вітер! Тут як прилетить змій, то тебе в’їсть. Прилітає той безсмертний Козьолок і каже: — Фе, фе! Прісна душа смердить! Хто тут е? — А то мій брат прийшов.
І каже Козьолок: — Швагре, вилізай, де ти там? Той виліз. Наїлися, напилися. І Козьолок каже: — На тобі трохи грошей, і підеш додому. Але Іван-Вітер відповідає: — Ходім, швагре, на мідний тік поборемось. І дає йому той Козьолок руку і каже: — На! Потисни! Іван-Вітер як потиснув його, то Козьолкові тільки поза пазурами посиніло. І як кинув його до землі, то той ледве встав.
Але бере тисне знов Івана-Вітра Козьолок за руку. І як потиснув його, а Іванові-Вітрові кров потекла поза нігтями. Як кинув ним, то так кістки порозліталися. Козьолок узяв ті кістки, згорнув під деревом. А там дома у мами той кінь ірже, кров в шклянці наповняється, нагайка б’ється по стіні. От мати сіла па візок, і той кінь привіз її на те саме місце, де лежав забитий її син. Взяла мама покропила його цілющою водою, він і ожив.
Покропила живлющою — і зцілився. І каже матері: — Їдь, мамо, додому, а я ще піду в світ. І він знов прийшов до того палацу, до тієї пані і каже: — Спитай змія, нехай він тобі скаже, де його сила, сам сховався в лісі. Она питає в змія: — Скільки літ ти зі мною живеш, а ніколи мені правди не скажеш. Він каже: — Якої ж ти правди хочеш? — Скажи мені, де твоя сила? — Моя сила в комині.
І та пані взяла і тішиться, а Козьолок каже: — Яка ти дурна! Де б я тримав свою силу в комині! Вона знов питає: — Де ж твоя сила? А він каже: — Моя сила в коцюбі. Вона тішиться тою коцюбою, а змій сміється з неї і каже: — Ну де б я свою силу тримав у коцюбі!
Popularity: 43%
Возможно, вам будут интересны и следующие сказки:
- Іван Побиван Унадивсь давним-давно один страшний змій у якусь слободу людей їсти та й поїв чисто всіх,...
- Іван-царевич і красна дівчина - ясна зірниця Був собі цар та цариця, а у них три сини. От їх мати цариця та...
- Іван - мужичий син Жив-колись у старовину цар з царицею, у них замолоду не було дітей, а при старості...
- Казка про Кощія Безсмертного, як його убили Іван-царевич і Булат-молодець У одного царя був син по імені Іван-царевич. Ріс він не по днях, а по...
- Іван Голик і його брат Десь-не-десь в тридесятому царстві, в іншій державі жив цар з царицею чи князь з княгинею,...