Летючий корабель
А то пропав я на світі! — Не плач,— каже той, що ніс дрова,— я тебе виручу. Приходить слуга. — Казав,— каже,— цар, як поставиш завтра на ранок цілий полк війська, тоді твоя царівна! — Добре, зроблю!
— каже дурень.— Тільки,— каже,—. скажи цареві, як не віддасть ще й тепер, то я на нього війною піду й силою царівну візьму! Уночі повів товариш дурня в поле й поніс із собою в’яз дров. Як почав ті дрова розкидати, як почав розкидати, то що кине — то й чоловік, що кине — то й чоловік! І такого війська набралось, господи!
На ранок прокидається цар, аж чує — грають. Він питає.: — Що там так рано грає? — То,— кажуть,— той своє військо муштрує, що на золотім кораблі прилетів. Цар тоді бачить, що нічого не вдієш, і звелів його покликати до себе.
Цриходить лакей, просить. А дурень такий став, що його й не пізнаєш: одежа на ньому так і сяє, шапочка золота, а сам такий гарний, що й не сказати! Веде він своє військо, сам на воронім коні попереду, за ним старшина. Підступив під дворець. — Стій! — крикнув. Військо у лаву стало — як перемите!
Він пішов у дворець; цар його обіймає, цілує: — Сідай, мій зятю любий! Вийшла й царівна; як побачила — аж засміялась: який у неї гарний чоловік буде! От їх швидко й повінчали, такий бенкет задали, що аж до неба дим пішов!
Popularity: 37%
Возможно, вам будут интересны и следующие сказки:
- Чабанець Був собі чабанець, та такий, що як він ще ізмалку вівці пас, то й нічого...
- Про жар-птицю та вовка Було в одного царя три сини — два розумних, а третій дурень. От прийшли вони...
- Солдат та смерть Прослужив солдат у царя тридцять три роки, і вийшла йому одставка. Дав йому цар три...
- Іван Побиван Унадивсь давним-давно один страшний змій у якусь слободу людей їсти та й поїв чисто всіх,...
- Кирило кожум’яка Колись був у Києві якийсь князь, лицар, і був коло Києва змій, і щороку посилали...