Ведмідь-Іванко, Товчикамінь і Сучимотузок

— Таких людей треба повбивати! — рішуче відповідає йому цар, а потім, звернувшись до двох товаришів, спитав їх: — А які ж ви маєте докази, що саме ви визволяли моїх дочок? Не мають ніяких!.. Тоді Іванко вийняв половинки персня, хустки та шаблі, і як почали стуляти їх з тими половинками, що лишились у царівен, то все якраз прийшлося одно до одного. До того ж він вийняв з кишені всі язики, що повирізував у зміїв… — Прив’язать їх до коней,— звелів цар, розсердившись на Товчикаменя та Сучимотузка за їх брехню,— і пустити в чисте поле!

Але Ведмідь-Іванко випрохав у царя, щоб той дарував їм життя. Зраділи вони і майнули чимдуж з того царства. А Ведмідь-Іванко одружився тоді з старшою царівною, та й живуть собі.



Рекомендуем почитать:

Страницы: 1 2 3 4 5 6

21 Июль 2009 Категория: Украинские сказки