Про гору, що верхом сягала неба
— гукнуло військо. І припинилася війна, закінчився бій. Всі сплеснули руками і гукнули: — Хай живе молодий цар! І молодий цар перебрав державу. Знайшов собі красну дівчину з бідного роду, чесну, просту трудову челядину. Заручилися і справили свадьбу. На весілля жених запросив своїх братів.
Він не хотів просити царів, королів, графів, великих панів, бо поважав і любив бідний, робочий народ. І кожного, хто був на гостині, обдарував дорогоцінними подарунками. На весіллі заявив, що знімає з бідних людей великі податки. Радість була велика. Прості люди тішилися, бо влада перейшла до рук такого чоловіка, який любить робітника і селянина. А такий чоловік справедливо управляє державою. По весіллю молоді щасливо, в любові жили.
Можливо, що й тепер живуть вони, якщо не померли. І на цьому казка закінчилася.
Рекомендуем почитать:
Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18